День знань

Я сьогодні перший раз Вирушаю в перший клас. Постараюсь я у всьому Кращим бути я у ньому. Мама з татом розповіли, Наказали і веліли: Що на парті не лежати, Стільчик також не гойдати. А сидіти треба прямо, Як учила мене мама. Як захочу щось сказати, Треба руку лиш підняти. І не можна воркувати, Щоб уроки не зірвати. Сорок п'ять хвилин урок, І почую я дзвінок! Тато дав потайки раду: Можна збігать в туалет. Шкода, я хотів в буфет: Там купив би я шербет. Ні, не можна розслаблятись. Треба вчитись і старатись. Буду слухатись я маму, З нею точно першим стану.

Перший клас сьогодні вам Відчиняє двері, Порадуйте тат і мам, Будьте мудрі й вченні. Поважайте вчителів, Добрих друзів майте, На дванадцять завжди вчіться, А двійок - не майте.

Нині я прийшов до школи, В ранці – зошити й Буквар. Залишив я ігри в полі, Бо віднині я – школяр. Як тут гарно і затишно, Школа в молодім садку. Розквітають айстри пишно У шкільному квітнику. Мелодійно і врочисто Перший пролунав дзвінок. Він усіх дітей покликав В світлі класи на урок. А коли я сів за парту, Пригадав красу полів. На потіху - не на жарти – Промінь сонця поруч сів. Він осяяв нашу школу, Заглянув у мій Буквар. Залишив я ігри в полі, Бо віднині я – школяр. А учитель нас сердечно Теплим словом привітав. І наснаги щиро, гречно У навчанні побажав.

Перший раз у перший клас! Це ж таке є свято, Добрим учнем в школі будь, Друзів май багато. Вчителів завжди шануй, Вчи буквар до дірки! Нехай тішаться батьки За твої оцінки.

Ось знову в школу Ви ідете В цей вересневий світлий день; Де Ви натхнення це берете, За що так любите дітей? У них вкладаєте всю душу І, як на світі жить, вчите. Ніщо Вас, вірим, не примусить, Лишити діло це святе. Бо Ви народжені для нього; Мов діти рідні Вам учні, Ви їх виводите в дорогу, У світ, на простори ясні. Й немає більшої Вам втіхи, Коли уперше малюки Долають у науці віхи Й виводять старанно рядки. І прагнете Ви їх навчити Як штурмувати висоту І що в майбутньому робити, Щоб вся земля була в цвіту. І за невтомну працю Вашу Уклін Вам до землі низький, Прийміть подяку щиру нашу За труд учительський важкий. Хай добре Вам весь час живеться Без горя, смутку та біди, А галаслива хай малеча Приносить радість Вам завжди!

Шановні друзі, всі присутні, Батьки, сьогоднішні й майбутні, Дорогі діти, вчителі, З найкращим святом на землі! Хочу усіх вас привітати, Слова стараюсь підібрати, Щоб кожен раптом це відчув, Щоб вересня свого він не забув. Щоб ворухнулось щось в душі В усіх, хто чує ці вірші. Бо хоч уже і час пробіг, Та кожен з нас забудь не зміг Як сам колись, мов ці малята, Спішив на перше шкільне свято. І хоч пройшло чимало літ, Та не зітреться дивний слід… І ось у вересня погожу днину Ти вже ведеш свою дитину.

Загорівсь вогнем світанок, Підіймає вії ранок, Йде помитися у ставок, Будуть сонних діточок. Школа двері відчиняє: — Нумо, діти, до книжок! З вікном пташечки співають, Співом вересень вітають. І дзвенить піснями скрізь Сад густий, і поле, й ліс, І шкільний будинок світлий, Що в селі до сонця звівсь. Ось Івасик і Галина Йдуть до школи по стежині, З Букварями – в перший клас. Ми їм кажем: — В добрий час! Хай цікаві таємниці Там відкриються для вас!