День вчителя

Дай вам, Боже, днів щасливих, Дай добра, здоров'я, сили. Дай любові, згоди, втіхи Змоги дай - життю радіти І ділитись словом щирим, Теплим, радісним, правдивим. А сьогодні на це свято Щастя зичим вам багато. Хай вас Бог благословляє Многих літ вам побажає.

До поки сонце світить з висоти, Щебечуть птахи, зацвітають квіти, Ми вам життям бажаєм твердо йти, І днем грядущим від душі радіти! Хай щастя завжди супроводить вас, Людська повага й шана не минають, А вашу мрію й працю повсякчас Лиш визнання вінчають!

Спасибі вам, учителі, Що йдемо сміло по Землі, Що знаєм все про океани, І чули навіть про лимани... За Трою і за Карфаген, За бензохлоропропілен, За НЕ і НІ, за двічі два, За ваші теплії слова. За те, що дали школярам, За це ми дякуємо Вам!​​​​​​​

Ми любимо ваші цікаві уроки, Хоч з нами буває немало мороки, І вчительське серце частенько у герці, Бо неслухи сиплять густесенько перцем. І кліпають потім провин оченята, А вчителя честь захищають завзято. А вчитель справжнісінький факел знання Їх також сумлінно черпає щодня. Щоб учні ловили кожнісіньке слово Багато цікавинок в нього готових. Сім коробів треба, немов в циркача, Щоб учень з уроку не дав «втікача». Хай буде слово вчителя завжди Святим і чистим на землі, Нехай до нього як до правди Ідуть великі і малі!

О, вчителі! Невже ви не втомились У юні душі сіяти зерно? Для цього ви на світі і з'явились, Щоб в учнях буйно проросло воно. О, вчителі! І слів не підібрати, Епітетів, метафор, порівнянь, Щоб вдячності рядочки проказати За те, що щедро віддаєте нам. О, вчителі! Прекрасного ви гідні, Бо вибрали в житті свою мету; І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні, За вашу місію подвижницьку й святу!

Шановні друзі, всі присутні! Бракує найтепліших слів, Щоб привітати щиро й сутно І вас, і наших вчителів! За зустріч цю і попередні, За той невигаданий час, Коли отут безпосередньо Були ми учнями у вас. І ми вже стали вчителями, Але повсюди і щораз, Як і колись, ми поруч з вами, І досі учимось у вас. Ми й досі з вами нерозлучні На нашій матінці - землі, Бо не вмирають вчителі, Допоки є на світі учні!

Учителю! Вклоняємось доземно Перед великим іменем твоїм. Вже проростають ті маленькі зерна Під поглядом, як серце, золотим. Учителю! Ти - наче нездоланність, Крізь все просієш іскру доброти, Щоб засвітить у серденьку дитячім Вогонь священний розуму й краси.